Головна | Реєстрація | Вхід | RSSВівторок, 19.06.2018, 05:51

Меню сайту
Категорії розділу
Новини освіти
Наше опитування
Оцініть мій сайт
Всього відповідей: 49
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Форма входу

Патріотичне виховання

 

                                                                                                           "Той,  хто  забув  колиску,  з якої  піднявся,  щоб  піти  по  землі,  хто  байдужий  до матері,                                                               що  вигодувала  та  виховала  його,  не  здатен  переживати  високі  патріотичні  почуття"

В.О.Сухомлинський

 

                                             

Патріотичні почуття дітей дошкільного віку засновуються на їх інтересі до найближчого оточення (сім'ї, батьківського дому, рідного міста, села), яке вони бачать щодня, вважають своїм, рідним, нерозривно пов'язаним з ними. Важливе значення для виховання патріотичних почуттів у дошкільників має приклад дорослих, оскільки вони значно раніше переймають певне емоційно-позитивне ставлення, ніж починають засвоювати знання.

Патріотизм як моральна якість має інтегральний зміст. З огляду на це в педагогічній роботі поєднано ознайомлення дітей з явищами суспільного життя, народознавство, засоби мистецтва, практична діяльність дітей (праця, спостереження, ігри, творча діяльність та ін.), національні, державні свята.

Основними напрямами патріотичного виховання є:

— формування уявлень про сім'ю, родину, рід і родовід;

— краєзнавство;

— ознайомлення з явищами суспільного життя;

— формування знань про історію держави, державні символи;

— ознайомлення з традиціями і культурою свого народу;

— формування знань про людство.

Для патріотичного виховання важливо правильно визначити віковий етап, на якому стає можливим активне формування у дітей патріотичних почуттів. Найсприятливішим для початку систематичного патріотичного виховання є середній дошкільний вік, коли особливо активізується інтерес дитини до соціального світу, суспільних явищ.

Цілеспрямоване патріотичне виховання повинно поєднувати любов до найближчих людей з формуванням такого ж ставлення і до певних феноменів суспільного буття.

Вже у молодшій групі діти мають знати назву рідного міста (села), а в середній повинні мати певні уявлення про Батьківщину («Батьківщина — це місце, де людина народилась і живе, де народились і живуть її батьки. Вона така ж рідна для людини, як її батьки, тому й називається Батьківщиною. Наша Батьківщина — Україна»). Діти повинні знати, що люди, які мають спільну батьківщину, — це народ, а ті, що народилися і живуть в Україні — український народ. У народі з роду в рід передаються мова, пісні, повага до старших, любов до дітей і рідного дому. Програма передбачає формування у дітей уявлень про історію рідного міста, походження його назви і назв вулиць, географічні та історичні пам'ятки рідного краю.

Базовий компонент дошкільної освіти в Україні орієнтує на опанування знань про нашу державу, виховання поваги до державних символів. Старші дошкільники мають знати прапор, гімн, герб України, назву її столиці, інших великих міст, значущі географічні назви (Крим, Карпатські гори, Дніпро), пам'ятні місця (Тарасова гора у Каневі, Хортиця, заповідник Асканія-Нова тощо). Цій меті підпорядковані заняття «Ми живемо в Україні, ми дуже любимо її», «Пам'ятні місця України», «Рідне місто (село)», «Вулиці нашого міста (села)», «Наш герб» та ін.

Значну роль у вихованні дітей відіграють народні традиції — досвід, звичаї, погляди, смаки, норми поведінки, що склалися історично і передаються з покоління в покоління (шанувати старших, піклуватися про дітей, відзначати пам'ятні дати тощо). З традиціями тісно пов'язані народні звичаї — усталені правила поведінки; те, що стало звичним, визнаним, необхідним; форма виявлення народної традиції (як вітатися, як ходити в гості та ін.).

Прилучаючись до народознавства, діти поступово утверджуватимуться у думці, що кожен народ, у тому числі й український, має звичаї, які є спільними для всіх людей. Пізнаючи традиції, народну мудрість, народну творчість (пісні, казки, прислів'я, приказки, ігри, загадки тощо), розширюючи уявлення про народні промисли (вишивка, петриківський розпис, яворівська іграшка), вони поступово отримують більш-менш цілісне уявлення про втілену в художній і предметній творчості своєрідність українського народу. Водночас у дітей розширюються знання про характерні для рідного краю професії людей, про конкретних їх представників.

/Files/images/j318170_1288899755.jpg

/Files/images/j318170_1288899788.jpg/Files/images/j318170_1288899804.jpg/Files/images/j318170_1288899820.jpg/Files/images/j318170_1288899836.jpg/Files/images/j318170_1288899857.jpg/Files/images/j318170_1288899875.jpg/Files/images/j318170_1289070309.jpg/Files/images/j318170_1289070340.jpg/Files/images/j318170_1289070351.jpg/Files/images/j318170_1289070362.jpg

Пошук
Час жити на повну
Архів записів
Друзі сайту
Лозівська ЗОШ І-ІІІ ст.№11

Відділ освіти Лозівської міської ради

Освіта.UA

МОНМС України

ГУОН ХОДА

Харківська академія неперервної огсвіти

"ПедПРЕСА" інформує



Педагогічна преса
МВС України Національна дитяча гаряча лінія Національна гаряча лінія.

ДНЗ № 10 "Калинка" © 2018

Тел. (05745)2-38-09

вул. Козацька, 15

Створити безкоштовний сайт на uCoz